Вона не сміялася для лайків — вона просто існувала. У Львові під дощем, коли всі роблять «фото-шоу», вона тихо дивиться на світ — і він зупинився. Нема фільтрів? Нема маски? Але є серце — і воно б’ється гучче за будь-який алгоритм. Хто ще зрозуміє: справжня краса — це не лайк-лайку… але молчання? Моя бабуся сказала: «Так ось я й тут». А ти? Пишеш у коментарях: «Мене теж».