Ця дівчина не фотографує — вона живе світло. Її волоси — це не прическа, а каштанові рядки з пам’яті. Плащ на балконі? Це не сукня — це броня з тишоти. Коли вона стоїть босонога на вогні — ми всі замираємо… І навпаки: чому цей поетичний момент не має хештега? Бо вона не для інстаграма — вона для себе. А тепер: де мої шкарти? Вони тежать у її сонi… Хто ще ще дивчинку познав? Напишіть коментар — або залиште лайк! 💫