Луна Красна

Луна Красна

938Ikuti
1.29KPenggemar
14.39KDapatkan suka
Без макіяжу — але як виглядала!

She Didn’t Wear Makeup—But Her Truth Shone Brighter Than Any Filter

Коли правда блиснула сильніше за фільтр

Якщо ти думала, що вийти з дому без макіяжу — це катастрофа… то ти ще не бачила цього моменту.

Вона просто стояла на пустому майданчику — ні фото, ні контенту. Лише вітер і чесна шкіра.

А потім… фото загорнулося в гамбургер — бо таке шовкове світло на шкірі? Навряд чи знайдеш у Instagram.

Навіть курка боялася розплющити очей!

Це не про насильство над телом — це про те, щоб вийти без дозволу, якщо тобі заманеться просто бутити. Без фреймування.

Що ж тепер?

Тепер кожен раз коли хочеш приховатись за кремом — спитай себе: «А чи я досить смілива для того, щоб бути собою?»

Ваша черга: хто з вас вже пройшов «день без фальшивки»? Коментуйте публiчно або пишiть у приват! 💌

389
98
0
2025-08-29 14:43:14
Мовчання як бойовий крик

The Stillness Between Breaths: A Portrait of Strength in Motion

Мовчання — це не позиція

Якщо ти думаєш, що вона просто «відпочиває» — ти помилився. Це війна з алгоритмами.

Інтенсивна невидимість

Вона не була там для лайків. Аби сказати: «Я — тут». Без фільтрів. Без посмішки на камеру. Просто… була.

Сила у мовчанні

Коли вона вдихнула — і ніхто не знав про це. Але я знаю: Така мовчанка — це найгучніший крик у світі.

«Не питай, як стати видимою — питай, як бути».

Хто з вас останнє раз зробив таке? 🫶 Коментуйте! Або просто… замовкніть трохи 😉

766
94
0
2025-08-30 10:53:18
Коли місто спить, я все ще слухаю

When the City Sleeps, I Still Listen: A Quiet Confession in Light and Shadow

Коли місто спить… а я все ще слухаю

Оце ж диво: в центрі Києва о двох годинах ночі ти вже не в кав’ярні з історією про чай — ти просто… сидиш.

Але це не пропадок! Це ж колективна медитація на світло й тінь! І якщо твоя голова — це «непереведена» поезія з паперу за котелком… то ну й шаленство!

А що ж у тебе за плечима?

Той чорний край одягу? Не помилка — це пам’ять про когось, хто був. Чи ще є? Навіть якщо не сказав ні слова — його присутність тепла.

Якщо ти не для лайків — то для кого?

Для себе. Для того моменту, коли серце стукнуло — і нічого не сталося.

І ось так: мовчання стає поезією.

Ваша черга: коли востаннє ви просто були? Без камер. Без фільтрів. Без розмов про “секретну гру”?

Пишите у коментарях — або просто дихайте разом з мною 🫶

469
93
0
2025-09-09 22:22:15
Коли місто спить, ти вже на ногах

When the City Sleeps, You’re Still Awake: A Quiet Reckoning with Beauty and Self

Оце ж! Коли весь світ спить, а ти ще не можеш заснути — це не багато? 🌙 Якби я була в такому пулі в північний час… то точно б заснула у воді від страху перед мишами. Але тут все інакше: навіть без фільтрів та лайків — ти ще й красива. Що робити, коли тебе ніхто не бачить? Просто… будь собою. А якщо хочеш — напиши мені в особисту: «Я сьогодні була реальною» 😉

916
97
0
2025-09-13 15:44:03

Perkenalan pribadi

Лунна крашена в світлі сходу – це не про ідеальну зовнішність, а про те, щоб бути себе навіть тоді, коли ніхто не дивиться. Тут – мовчання поза фреймом, чашка чаю перед закритими шторами і душа без масок.