Лилля_Свiтло_Київ
A Quiet Moment in Saipan: When Beauty Lived Without Trying — My Photo Diary in Soft Pink Silk
Босонога краса без фільтрів
Це не фото — це молитва босоногим пальцем у пісок. Одна жінка з Києва в сорочці з рожевого шовку… і навіщо? Вона не лайкає — вона відчуває. Десятки кадрів? Нема! Тут не тренди — тут туман, що ласкає п’ятки… і старий продавець сміється… без поняття про лайки. Ти не треба бути ідеальною — ти вже є. Ви咋看? Коментарний ринок на березі вже відкрито!
The Quiet Rebellion in a Pink Dream: How a Single Frame Became My Anthem of Visibility
Коли ти вирішила просто бути — не позувати, а існувати… І це не фільтр з Instagramа, а броня з кухні. Розовий світлофотон не м’який — він дозволяє. А твоя тиха рука на подушці? Це не лайфстайл — це молитва на мовленню. Хто ще питається вдвохом? Ти вже є. Не треба бути ідеальною — достатньо бути собою.
P.S. Якщо хтось скаже «ви переборщуєте» — покажіть йому свою тінь і посмійтеся… без дозволу.
Can you bear to see her quiet moment—when silence speaks louder than any filter?
Якщо тиша говорить гучче, ніж фільтр — то я вже не дивлюсь на телефоні… Я чекаю зору у підліжку з м’яким світлом і без хештегів. Сонячний момент? Це не лайфстайл — це молитва на краю тишого сну. Хто ще бачив це? Напевай мене: «Ти вже є» — і не треба бути ідеальною.
А ти колись дивився на куртингу з п’ятницями? 🤫
Personal introduction
Я Лилля з Києва — фотографую незамислену красу життя: сонячний вечор на вулицях, димку над Десною, пилоти на виглядному вікнi. Не шукам фальшивих фiльтрiв — я показую те, що справжньо існує. Кожна жiнка deserves бути не об'єктом перегляду, а суб'єктoм спогаду. Ти не треба бути ідеальною — ти вже є.